Счёт
В выходной я в лес пошел,
Гриб один (1) в лесу нашел.
Одну (1) ягоду нашел
И назад домой пришел.
Возвратился ровно в два, (2)
Заболела голова.
Два (2) я бутерброда съел
Сон меня вдруг одолел.
Три (3) часа проспал я сладко.
Я достану три (3) тетрадки,
Три (3) урока напишу, -
Маме с папой покажу.
И в четыре, (4) наконец,
Я всё сделал - молодец!
Не сдержал мой брат улыбки: -
"Есть по Русскому ошибки.
Их четыре, (4) полюбуйся,
И не злись, дружек, не дуйся!
В пять (5) оденься и обуйся,
Деньги в тумбочке возьмёшь,
В пять (5) ты в магазин пойдёшь!
В шесть (6) вернёшься ты обратно.
Знаю, брат мой, неприятно!
Возвращаться нет охоты,
Но нас ждёт с тобой работа!
Грядки семь (7) их прополоть,
Дров для бани наколоть.
Вёдер семь (7) травы набрать,
Кроликам траву раздать!
И погладить семь (7) крольчат -
Этому ты будешь рад!
В восемь (8) ужин - отдыхай,
В девять (9) Библию читай!
В десять (10) помолись и спать, -
Завтра новый день опять!"
Учусь считать
1, 2, 3, 4, 5, - начинаем мы считать!
6, 7 - не запутаюсь совсем!
8, 9 - получилось это сделать!
Изучаю с мамой счёт,
Пусть он, как река течёт!
1, 2, 3, 4, 5 - начинаю я считать.....
6, 7 - я не путаюсь совсем!
8, 9, 10 - я сегодня буду весел!
Выучил я быстро счёт,
Пусть он, как река течёт!
1, 2, 3, 4, 5 - будем с вами мы считать!
6, 7 - счёт я, как малину cъем!
8, 9 - получилось это сделать!
10, 10 - наконец!
Научился, - МОЛОДЕЦ!
Ирина Шилова,
Пермь
Задавать себе вопросы - это хорошо.
Прочитано 461 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Улитка - Владимир Шишков Дети доставляют нам немало приятных минут. Чтобы не забыть об этом - записываю...
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
